Неурядові організації - ядро громадянського суспільства в Україні

1 хв читання
27 лютого 2023

Маріан ТОКАР, директор НДІ політичної регіоналістики Ужгородського національного університету, д.н. з держ.упр.

27 лютого у світі відзначають день неурядових організацій. В Україні їх іменують більш популярним означенням - громадські організації. Історія їх творення тут має свої традиції та особливості. Адже, українці завжди тяжіли до громадської самоорганізації. А в часи зламу комуно-радянської політичної системи саме громадські організації стали центрами акумуляції громадянської активності, проявів плюралізму думок, захисту людських прав і свобод та очолили боротьбу проти авторитарних і тоталітарних дій тогочасної влади. Остання свідомо називала такі громадські організації «неформальними», ніби наголошуючи на їхню позарежимну суть, на формат, який не вписувався у радянську систему «ціннісних координат». Врешті, саме ця особливість і зламала хребет СРСР...
Сьогодні неурядові (громадські) організації – це ядро розвитку громадянського суспільства в Україні. Без них неможливо уявити сучасну демократію в світі. В Україні неурядові організації – це обличчя правозахисників і волонтерів, добровольців на фронті, тисяч благодійних, допомогових, соціальних, просвітницьких, спортивно-виховних, молодіжних, жіночих, професійних та інших організаційних проєктів.
Але найголовніше, що громадські організації сьогодні – це баланс сил держави і суспільства. Їхня місія – робити державу соціально справедливою, правовою, публічною, відкритою до людей, спрямованою на реалізацію їхніх інтересів. Це вимога часу – змусити владу бути публічною в своїх планах і діях, бути відкритою до консолідації з інтересами суспільства.
Тоді лише Україна буде ЯК ОДНЕ ЦІЛЕ!
Маріан Токар
Неурядові організації

Більше статей

Маріан Токар: Щодо деросіянізації освітньо-виховного простору Закарпаття…
Роздуми про деросіянізацію освітньо-виховного простору Закарпаття й відповідальність за порушення законодавства України...
Продовжити читання
Маріан Токар: Війна як шанс позбутися маркерів «руского міра» в найменуваннях місцевих об’єктів: інформаційно-смисловий та організаційний підтекст
Роздуми про необхідність позбутися маркерів «руского міра» й актуалізувати інформаційно-смисловий та організаційний підтекст процесу деросіянізації.
Продовжити читання